"Купуй українське": Як держава даватиме кешбек за українські товари та де візьме на це гроші

"Купуй українське": Як держава даватиме кешбек за українські товари та де візьме на це гроші

БізнесЦензор з’ясував, що відомо про анонсовану Володимиром Зеленським програму кешбеку "Купуй українське " та коли вона почне працювати.

Зеленський

Наприкінці лютого президент Володимир Зеленський оголосив про старт нової економічної платформи "Зроблено в Україні". Вона націлена на підтримку вітчизняного виробника. Один із кроків такої підтримки – запуск державної програми кешбеку "Купуй українське". У її межах громадяни зможуть отримати компенсацію частини оплати товарів і послуг, вироблених в Україні.

"Наше завдання – щоб українські гроші залишилися в країні та працювали тут. Це податки, це зарплати наших воїнів, це можливості нашої держави, зокрема й оборонні. Вже готуються параметри українського кешбеку: фінансові та технічні", – наголосив Зеленський.

За словами заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми, програма вже розроблена на 100%, але її ще потрібно погодити з міжнародними партнерами. Водночас ухвалити програму Кабмін може до кінця березня. У будь-якому разі перші особи держави обіцяють, що державний кешбек запрацює цього року.

"Купуй українське" – у чому ідея?

Купувати продукцію вітчизняного виробника – ідея не нова. Це ремейк програм 1998, 2002, 2012 років, пригадує народний депутат, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. Тільки тоді йшлося про "український Ланос", а зараз – про простішу продукцію.

Народний депутат Ярослав Железняк
Народний депутат Ярослав Железняк

Єдина справжня новизна цієї пропозиції – тепер кешбек від держави та ще й живими грошима отримуватимуть кінцеві споживачі, а не підприємства.

Проте програму "Купуй українське" можна сприймати, як таке собі імпортозаміщення, адже кешбек – форма субсидій. Противники ініціативи переконані, що зрештою постраждає той таки вітчизняний виробник, якого держава взялася підтримувати.

"За цими гаслами ховається втручання в економіку чиновників, які обмежують, забороняють, регулюють, обкладають митами, податками, надають субсидії і преференції. Через це страждають усі, зокрема український виробник", – наголошує співзасновник групи Nova Володимир Поперешнюк.

Він же порушує важливе питання – а кого саме вважати вітчизняним виробником?

"Компанія, яка фасує цейлонський чай у фінську упаковку в Києві, – це національний виробник? Компанія, яка прикручує колеса до авто – автовиробник? А може це McDonald’s, що виготовляє бургери та картоплю фрі? А інші ресторани? А як щодо будівельників, сільгоспвиробників, ІТ-компаній? Зрештою, Нова Пошта, Rozetka, АТБ – це національні виробники?

А як щодо найманого працівника, який створює послугу для роботодавця, – він у нас національний виробник? Перукар, лікар, сантехнік і врешті-решт, воїн, який створює послуги з безпеки та сьогодні нас захищає – це національний виробник? Виходить, що кожний, хто створює, виробляє товари та послуги в Україні – це український виробник", – каже Поперешнюк.

Проте Ростислав Шурма стверджує, що методика, як відрізнити локальний товар від не локального, вже розроблена та погоджена. Наприклад, за його словами, продавець має бути платником на загальній системі оподаткування, "щоб це не були ухилянти, а стимулювати прозору роботу". Тобто зі слів Шурми випливає, що всі, хто використовує спрощену систему, ті ж ФОПи, не вважатимуться національним виробником. А це, відповідно до даних Мінфіну, близько 1,7 млн платників податків.

"Хтось може дискутувати про відсоток локалізації. Але будь-який товар на полиці, навіть якщо в Україні його лише упакували чи забрендували, то це вже 40% від роздрібної ціни. А якщо це сплата податків, то синергія для країни зрозуміла", – додав заступник голови Офісу президента.

Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма

Фото: Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма

Читайте також: Новий збір для ФОПів: кому і скільки доведеться платити

Окрім того, сама держава фокусуватиметься на закупівлях саме українських товарів, хоч цей механізм, за словами Ростислава Шурми, ще в розробці.

Проте варто нагадати, що ще у липні 2022 року набули чинності зміни до закону "Про публічні закупівлі". Відповідно до них, з’явилася вимога до локалізації виробництва певних видів техніки, яка закуповується через Prozorro за державні кошти. Станом на 2024 рік ступінь локалізації виробництва такої техніки в Україні має становити не менше 20%. Детальніше про це можна почитати за посиланням. Там, зокрема, наведена формула, як розраховується ступінь локалізації товару.

Як держава сплачуватиме кешбек

Алгоритм простий – його відпрацювали ще під час пандемії COVID-19, коли за вакцинацію громадянам нараховували так звану "ковідну тисячу". Після початку повномасштабної війни систему допрацьовували, наприклад, у межах програм "єПідтримка" та "єВідновлення".

"Кешбек нараховуватимуть, коли ти купуєш в роздрібних точках продажу товари "Зроблено в Україні". Кешбек акумулюватиметься на спеціальну картку, ці кошти можна буде витратити на такі ж товари від українських виробників. Так кожен із нас відчуватиме свій конкретний вплив на економіку", – пояснює заступниця міністра економіки Надія Бігун.

Тобто потрібно буде зробити спеціальну картку в одному з банків-партнерів, на яку й надходитиме відсоток від купівлі товарів під брендом "Зроблено в Україні". Розмір цього відсотка наразі невідомий, але за словами Ростислава Шурми, "цифра дуже достойна".

Також поки невідомо, чи буде сума кешбеку обмежуватися. Наприклад, декотрі банки, які пропонують своїм клієнтам кешбек, обмежують максимальну суму.

Ще один нюанс – питання верифікації. Тобто як держава знатиме, що конкретний громадянин купив якісь товари саме за програмою "Зроблено в Україні". Чи треба за них розраховуватися тією спеціальною карткою, на яку виплачуватиметься кешбек, чи треба подавати заявку через "Дію", чи контроль ляже на плечі банків-партнерів – відповідь стане зрозумілою після презентації програми.

Відкритим залишається і питання оподаткування. Той же банківський кешбек оподатковується: з його загальної суми сплачується 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Отримання кешбеку від банку може вплинути на призначення субсидії, адже, відповідно до Податкового кодексу, кешбек – це дохід.

Звідки візьмуть гроші на кешбек

На програми підтримки бізнесу, за даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, цьогоріч передбачено 45 млрд₴ Утім, основний удар на себе очевидно візьмуть міжнародні партнери. Недарма Шурма казав, що програму ще треба з ними погодити, хоч вона повністю готова.

За словами спеціальної представниці президента США з відновлення України Пенні Пріцкер, адміністрація Байдена взяла зобов’язання щодо виділення $230 млн для підтримки українського приватного сектору з метою збереження робочих місць, нарощування внутрішнього та зовнішнього попиту, стимулювання податкових надходжень. Вона додала, що USAID також забезпечує надання позик, допомоги та грантів для різних галузей економіки України.

Але офіційно ніхто не коментує, з яких джерел фінансуватиметься кешбек за купівлю вітчизняних товарів. У бюджеті грошей на це немає. Цьогоріч на сектор безпеки й оборони у держбюджеті передбачено 1,69 трлн₴ Тобто практично всі власні доходи бюджету, які заплановані в обсязі 1,76 трлн₴

"У нас воєнна економіка, грошей точно немає на якийсь кешбек. Я сподіваюсь, що за кілька місяців всі про це забудуть, і не будуть згадувати про ці ініціативи, які, судячи з усього, були вигадані на колінках", – каже інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса.

Який ефект очікують від програми

Насправді ж ідея проєкту "Зроблено в Україні" виникла у квітні 2023 року, під час Конференції з відновлення України в Римі, стверджує заступниця міністра економіки Надія Бігун. Там представники Мінекономіки Італії захопливо розповідали про свою ініціативу "Made in Italy".

Заступниця міністра економіки Надія Бігун
Заступниця міністра економіки Надія Бігун

Україна й Італія вже дійшли згоди щодо просування на європейському ринку національного бренду "Зроблено в Україні" за підтримки італійських представників малого й середнього бізнесу. Міністр підприємств і виробництва Італії Адольфо Урсо каже, що його країна готова допомогти Україні конкретними ініціативами щодо формування та збуту нашої продукції, зробити так, щоб бренд "Зроблено в Україні" захопив глобального споживача й спонукав його купувати українську продукцію.

Для допомоги вітчизняному виробнику в Україні, за словами Дениса Шмигаля, задіють п’ять інструментів:

  • Розширюватимуть категорії товарів, які держава купує у локального виробника. Це стосуватиметься й оборонних закупівель.
  • Компенсації – у бюджет закладений 1 млрд грн на компенсацію 25% коштів за покупку сільгосптехніки українського виробництва.
  • Адаптація наявних державних програм під цілі платформи "Зроблено в Україні". Насамперед це стосується програм "єВідновлення", доступних кредитів "5-7-9%" тощо.
  • Гранти за програмою "єРобота".
  • Стимулювання споживчого попиту.

Сумарний прогнозований ефект від кешбеку оцінюється у +0,14% до ВВП, понад 22 тис. нових робочих місць і понад 4 млрд грн додаткових надходжень до бюджету.

***

Коли програма запрацює на повну потужність, особливо та її частина, яка стосується кешбеку, сказати складно. Не виключений варіант, що його й не буде. З огляду на проблеми з виділенням Україні допомоги від США, складно уявити сенаторів, які охоче виділять гроші американських платників податків на кешбек для українців. Крім того, і в самій Україні є нагальніші потреби, що потребують фінансової підтримки.

Wiki